Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь
щоб мати доступ до контенту та обговорень.

Про правову природу та деякі особливості складення старостою присяги

На перший погляд, нічим таким особливим непримітне складення старостою присяги, залежно від того, як на місцях розуміється зміст одного законодавчого припису, може здійснюватися на зібранні різних колегіальних органів місцевого самоврядування. Практиці відомі непоодинокі випадки, коли ради громад у затверджених положеннях про старосту визначили, що старости, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) складають присягу не на пленарному засіданні відповідної ради, а на засіданні виконкому. Враховуючи, що наявне унормування місця та часу складення старостами присяги може по-різному розумітися головами територіальних громад та депутатами рад, що і засвідчило вибіркове вивчення положень про старосту, давайте спробуємо розібратися, що ж спонукає до неоднакового розуміння одного і того ж законодавчого припису, а також подивитися на юридичні наслідки складення старостою присяги з різних точок зору.

Питанню складення присяги посадовими особами місцевого самоврядування у Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон №2493-ІІІ) присвячено окрему статтю. Це Стаття 11. Присяга посадових осіб місцевого самоврядування.

Її частина перша визначила, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад сільських, селищних, міських голів), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту:

«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки».

Частина 1 статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР) визначила, що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Враховуючи, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина 1 статті 59 Закону №280/97-ВР), то затвердження старости на посаді має відбуватися виключно шляхом прийняття сільською, селищною, міською радою відповідного рішення.

Враховуючи, що старости, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування в контексті частини першої статті 11 Закону №2493-ІІІ мають складати присягу у день прийняття відповідного рішення, то давайте поміркуємо: де за логікою деяких речей це мало б відбуватися?

Щодо сільських, селищних, міських голів таке питання не є актуальним, оскільки частина шоста Закону №2493-ІІІ чітко визначила, що особи, які вперше були обрані на посади сільських, селищних, міських голів, голів рад, складають присягу на сесії відповідної ради. Раніше цей припис поширювався й на старост. Втім, після того, як старости перестали бути виборними за процедурою місцевих виборів, то виникла необхідність додаткового з’ясування питання щодо місця та часу складення присяги старостами, яких на посади було затверджено рішеннями відповідних рад.

Повертаючись до питання щодо місця складення старостами присяги, що, власне, якась частина рад громад й визначила у затверджених положеннях про старосту, давайте проаналізуємо, чи є можливим та наскільки узгоджується складення старостами присяги на першому засіданні виконавчого комітету з приписом частини першої статті 11 Закону №2493-ІІІ, зі змісту якого випливає, що складення старостами присяги має відбуватися у день затвердження їх кандидатур на посадах старост після прийняття радою відповідного рішення.

Якщо керуватися логікою, яка випливає із положень про старосту, в яких передбачено складення старостами присяги на першому засіданні виконавчого комітету, то щоб не порушити припис частини першої статті 11 Закону №2493-ІІІ та власно затвердженого Положення про старосту в частині місця складення старостами присяги, то тоді потрібно буде у день пленарного засідання відповідної ради проводити й засідання виконавчого комітету. Такий підхід, на мою думку, є недоречним, оскільки суперечить елементарній логіці планування діяльності колегіальних органів місцевого самоврядування в територіальних громадах. Вважаю, що ті ради громад, які у відповідних положеннях про старосту передбачили місцем складення старостами присяги засідання виконкому, слід внести відповідні зміни до Положення про старосту в частині місця складення присяги особами, які вперше були прийняті на службу в ОМС шляхом затвердження на посаді старости.

  • ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Належність старости до виконавчого комітету за посадою не має розглядатися як аргумент для того, щоб на місцевому рівні засідання виконавчого комітету нормативно визначати майданчиком для урочистостей, до яких без жодних сумнівів належить складення присяги старостами.

Якщо з тих чи інших причин зміни в Положення про старосту в частині місця складення старостами присяги внесено не було, а на посадах старост були затверджені особи, які вперше були прийняті на службу в ОМС, то такі старости мають складати присягу в сесійній залі ради. Чому так, а не як у Положенні про старосту? Логіка тут дуже проста. Враховуючи, що закони мають вищу юридичну силу аніж акти ОМС, то затвердженим на посадах старостам має бути забезпечено складення присяги, як це визначено частиною першою статті 11 Закону №2493-ІІІ. Іншими словами, якщо голова громади і депутати ради досягли компромісу у затвердженні відповідних кандидатур на посадах старост, то його, на мою думку, не важко буде досягти й щодо місця складення присяги старостами, а також забезпечення виконання означеного вище законодавчого припису.

А тепер давайте розглянемо інші аспекти, що стосуються складення старостою присяги, зокрема, її юридичні наслідки. Що з цього приводу визначив Закон №2493-ІІІ, про це піде подальша мова.

На відміну від особи, яка затверджується на посаду старости і має стаж служби в ОМС, особа, яка вперше приймається на службу в ОМС, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює присягу своїм підписом. Підписаний текст присяги долучається до відповідної особової справи посадової особи, яка зберігається за місцем служби.

Неприйняття присяги особою, яка не має стажу служби в ОМС і яка була затверджена відповідною радою на посаді старости теж матиме свої юридичні наслідки. Зокрема, якщо особа, яка вперше приймається на службу в ОМС і будучи затвердженою на посаді старости, відмовиться від складення присяги, то вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу (див. частини 3 і 5 статті 11 Закону №2493-ІІІ).

Складення присяги особою, яка вперше приймається на службу в ОМС окрім того, що засвідчує вступ старости на посаду, тягне за собою й інші юридичні наслідки. Наприклад, відомості про складення присяги із зазначенням дати складення присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, затвердженому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, тобто Міністерством соціальної політики України. На вимогу старости про складення присяги має бути зроблено відповідний запис у його трудовій книжці із зазначенням дати складення присяги (див. частину 4 статті 11 Закону №2493-ІІІ).

І на завершення, про один момент, який безпосередньо стосується вступу особи на посаду старости після складення присяги.

  • НЕОБХІДНО ЗНАТИ! Особі, яка вперше приймається на службу в ОМС має бути також і присвоєно ранг, що відповідає займаній посаді, категорії яких визначені статтею 15 Закону №2493-ІІІ.

Присвоєння старостам першого чи чергового рангу, як і раніше, здійснюватиметься радою громади як колегіальним органом місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного рішення через процедуру голосування депутатами.

Автор: Врублевський Олександр,                                                                                                                                    експерт з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад  


Залишити своє запитання чи коментар:

напишіть першим, наразі ще ніхто не залишив коментарі.

Цитування, копіювання окремих частин тексту, републікація, передрук чи будь-яке інше поширення розміщеної тут інформації можливе тільки з письмової згоди власника веб-сайту.