Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь
щоб мати доступ до контенту та обговорень.

Як підготувати проєктну заявку для отримання гранту? (частина перша)

Питання підготовки проєктних заявок завжди було актуальним і залишатиметься таким принаймні до тих пір, доки існуватимуть донорські організації, які здійснюють фінансування громадських та інших неприбуткових організацій за певними напрямами діяльності. Особливого значення підготовка проєктних заявок набула невдовзі після запуску в Україні процесу добровільного об’єднання територіальних громад, коли цілою низкою присутніх на той час донорських організацій оголошувалася безпрецедентно велика кількість грантових конкурсів. Примітним було й те, що на той час потенційними грантоотримувачами розглядалися неприбуткові громадські організації вже не національного та регіонального рівнів, а переважно місцевого, тобто тих, географія діяльності яких не виходила за межі району. Не зважаючи на ту обставину, що процес формування об’єднаних територіальних громад майже добігає кінця, інтерес до залучення грантових коштів останнім часом почали проявляти й в старостинських округах. І це є цілком закономірно, оскільки старости усвідомлюють, що в сучасних умовах цілком реально можна почати залучати грантові ресурси, якщо правильно підійти до вирішення цього питання. Щоб це почати робити, потрібно щонайменше три речі: бажання, наявність зареєстрованої громадської організації та навчитися готувати конкурентоспроможні проєктні заявки. Сподіваюся, у старост, які хочуть робити покращення у своїх селах, таке бажання є. Що стосується створення громадської організації в старостинському окрузі, то ми вже вели мову в одній із попередніх фахових статей. Див.: https://bit.ly/3dbeUxT

Залишилося нерозглянутим у нас питання підготовки проєктної заявки. Тож давайте розберемося із основними етапами та особливостями її підготовки. Але, перш ніж перейти до безпосереднього розгляду означених питань, спершу з’ясуємо зміст деяких складових понятійного апарату та усього того, що незайвим буде знати до початку написання проекту.

Грант – певний обсяг безповоротних грошових коштів та/чи матеріальних ресурсів, які надаються організаціям для здійснення визначеного виду діяльності, яку було визначено грантодавцем у  відповідній конкурсній пропозиції.

  • Зверніть увагу! Щоб грантова заявка виконала свою роль – допомогла отримати ресурси для реалізації проєкту, потрібно правильно та зрозуміло для сприйняття грантодавця її підготувати. Проєкт лише тоді матиме шанси на успіх, коли він буде логічним, завдання проєкту відповідатимуть меті, засоби реалізації – конкретним завданням, логістика – простою та ефективною, а бюджет – прозорим і реальний.

Проєкт – це комплекс заходів, які здійснюються для досягнення чітко визначених цілей упродовж відведеного часу із використанням наданих грантодавцем відповідних грошових коштів та/чи матеріальних ресурсів.

  • Варто знати! Характерними особливостями проєкту, що відрізняють його від інших видів діяльності, є орієнтованість на конкретну ціль, визначена тривалість, неповторність, певний ступінь складності.

Розглянемо кожну з із цих особливостей більш детально.

Орієнтованість на конкретну ціль означає, що проєкт, будучи спрямованим на досягнення чітко визначеної мети, не повинен вимірюється лише сукупністю реалізованих тих чи інших публічних заходів, наприклад, кількістю проведених семінарів чи тренінгів. Наприклад, якщо метою ставилося вдосконалення механізму надання певних послуг жителям тих чи інших населених пунктів, то у такому випадку семінари чи тренінги виступатимуть не більше ніж засобами досягнення такої мети.

Визначена тривалість передбачає, що проєкт становить певну цілісність, обмежену в часі. Так, проєкт має чітко визначену дату початку та дату закінчення. Це означає, що заплановану мету має бути досягнуто виключно упродовж відведеного на це часу.   У проєктах з надання міжнародної технічної допомоги дуже суворо ставляться до питання дотримання термінів. Наприклад, якщо грантовою угодою встановлено, що датою завершення проєкту є 31 жовтня, то це означає, що після цієї дати організація-грантоотримувач не може витратити з бюджету проєкту жодної гривні. Якщо ж, незважаючи на це, матиме місце витрачання грошей вже після цього терміну, то вони не будуть компенсовані, і грантоотримувач буде змушений компенсувати витрати з бюджету власної організації.

Неповторність є тією характеристикою, яка означає, що проєкт є чимось винятковим, а нещоденною діяльністю, яка вже раніше неодноразово виконувалася чи продовжує виконуватися й надалі. Наприклад, не може вважатися проєктом здійснення  старостою повноваження, яке передбачає його участь у роботі виконавчого комітету ради ОТГ. Цей вид службової і періодично повторюваної діяльності належить до повноважень старости, які мають ним здійснюватися відповідно до закону. Натомість, проєктом вважатиметься комплекс заходів, які в тій чи іншій конфігурації ще не мали місця, хоча, цілком можливо, що деякі з них виконувалися окремо. Отже, сáме певний комплекс дій має бути неповторюваним, а не якісь окремі дії самі по собі. Наприклад, організація раніше проводила тематичні семінари для старост та сільських активістів, але тепер планує розробити навчальний комплекс, який матиме чітко визначену послідовність, проміжні результати та кінцеву мету. Завдяки таким властивостям розроблений та реалізований навчальний комплекс вважатиметься винятковим з огляду хоча б на те, що до цього часу такого ще ніхто не робив.

Певний ступінь складності проєкту полягає у тому, що він складається із багатьох тісно пов’язаних між собою заходів, а іноді й взаємодоповнюючих. Такі заходи проводяться за певною невипадковою послідовністю, відповідно до запланованого графіку та у визначений час. Зазвичай, у процесі реалізації проєкту може брати участь декілька експертів та/чи інших організацій або установ, що певною мірою може ускладнювати процес управління проєктом. Кожен проєкт має свій власний кошторис, колектив виконавців, обраних для реалізації проєкту, а також відповідні матеріальні ресурси. Адже, виконувати проєкт без попереднього визначення і забезпечення цих засобів буде неможливо.

Поруч із наведеними,  проєкту притаманні й інші риси, зокрема:

● визначеність цільових груп та кінцевих бенефіціарів (фр. benefice — прибуток, користь) – фізичних або юридичних осіб, які отримують певні вигоди за результатами реалізації проєкту;

● чітко визначені інструменти координації, логістики та фінансування;

● присутність системи моніторингу та оцінювання;

● наявність фінансового та економічного обґрунтувань, які демонструють співмірність витрат та користі від реалізації проєкту (користь має переважати понесені витрати на його реалізацію).

  • Пам’ятайте! Для досягнення успіху в пошуку фінансової підтримки необхідно знайти придатні фінансові джерела і провести їх аналіз, а за допомогою професійно підготовленої заявки переконати донора у тому, що фінансувати необхідно сáме ваш проєкт.

Для цього потрібно розуміти якими категоріями керуються донори, коли здійснюють відбір отриманих грантових заявок. На глибоке переконання та усталену практику з-поміж донорських організацій побутує думка, що заслуговують фінансування ті проєкти, які є:

чіткими та зрозумілими — містять точні переліки та обґрунтування видатків, на які потрібне фінансування, а також опис робіт, що будуть виконуватися вашою організацією;

достовірними — ґрунтуються на фактичних даних (аналітичних, статистичних, соціологічних тощо) з достовірних джерел, істинність яких може легко перевірятися;

важливими — не тільки для потенційного грантоотримувача, а передусім для розв’язання тієї проблеми, на яку спрямовується проєкт. Наявність довгострокового ефекту від реалізації проєкту зазвичай виступає додатковим привабливим чинником;

ефективними — отримані від реалізації проєкту результати повинні мати суспільну користь;

реалістичними — пропоновані види проєктних робіт мають бути об’єктивно здійснéнними. Іншими словами, не повинно бути сумнівів щодо можливості проведення тих чи інших робіт в контексті їх складності та фаховості відповідних виконавців;

економічними — передбачають отримання суттєвих результатів при малих витратах донора;

актуальними — сприяють вирішенню нагальних соціальних, професійних та інших проблем сьогодення;

співвідносними  — належать до кола інтересів донора та охоплюються його благодійною політикою.

  • Потрібно знати! Підготовлений проєкт необхідно буде розглядати щонайменше з двох позицій. З одного боку, проєкт має бути зрозумілим для зовнішнього сприйняття експертами, які повинні оцінити його за цілою низкою показників, що традиційно використовуються для цього фахівцями-оцінювачами, а з іншого – сприяти розв’язанню конкретної проблеми.

При оцінці проєктних заявок були та залишатимуться й надалі такі основні параметри:

● актуальність проблеми;

● зрозумілість і логічність викладу;

● реалістичність, доцільність і раціональність запропонованого рішення;

● обґрунтованість та економічність пропонованих видатків;

● досяжність, соціальна значимість, стабільність очікуваних результатів тощо. 

А тепер давайте поговоримо про ті аспекти та характеристики, за допомогою яких доцільно визначати наявну проблему, яка на ваш погляд, потребує вирішення завдяки проєктній діяльності. Іноді процес визначення існуючої проблеми ще називають ідентифікацією (лат. identifico – розпізнавання). До таких аспектів та характеристик прийнято відносити:

сутність або зміст – визначається, із чим існуючу ситуацію потрібно порівнювати та на яких підставах, описуються різні «симптоми» наявної проблеми;

організаційну або географічну локалізацію – де було виявлено проблемну ситуацію та наскільки вона є поширеною?

тимчасову перспективу – як довго існує проблема та з якою періодичністю вона з’являється? Які тенденції її розвитку спостерігаються?

абсолютну та відносну величини – наскільки серйозною і важливою є проблема в абсолютних величинах? Якої кількості людей вона стосується? Як і на що вона впливає? Наскільки і для кого вона є важливою? Хто і що отримає від її вирішення?

наслідки – до яких можливих негативних наслідків може призвести нерозв’язання існуючої проблеми?

спроби вирішення проблеми – ким та коли вже робилися спроби вирішити існуючу проблему? Що було зроблено та які результати були отримані?

Для того, щоб ваша заявка могла привернути увагу донора та претендувати на відповідне фінансування, під час її підготовки варто керуватися наведеними вище параметрами як переліком ключових запитань. 

Поруч з цим, не менш важливим аспектом у підготовці проєкту є аналіз можливих зацікавлених сторін та остаточне визначення їх кола.

  • Зацікавлені сторони – це фізичні чи юридичні особи, які можуть безпосередньо чи опосередковано, позитивно чи негативно впливати на проєкт або на собі відчувати його вплив.

Виявлення та аналіз зацікавлених сторін має супроводжуватися пошуком відповідей принаймні на такі запитання:

→ на кого проєкт може мати вплив?

→ хто може впливати на проєкт? Чия активна підтримка матиме істотне значення для успіху проєкту?

→ хто може допомогти в процесі реалізації проєкту?

→ хто може вбачати в реалізації проєкту загрозу для своїх інтересів?

→ кого бажано залучити до участі у проєкті?

  • До зацікавлених сторін умовного проєкту можна приміром віднести:
  • ● жителів територіальної громади;
  • ● певні структурні підрозділи виконавчих органів ради ОТГ;
  • ● органи місцевого самоврядування сусідніх громад;
  • ● засоби масової інформації;
  • ● активістів та представників органів самоорганізації населення;
  • ● підприємців, які здійснюють свою діяльність на території села, району тощо.

Після ідентифікації наявної проблеми та визначення потенційних зацікавлених сторін, потрібно буде віднайти донорів, які з найбільшою ймовірністю зможуть зацікавитися вашим проєктом та його профінансувати. Тут можливими є, принаймні декілька варіантів:

■ наявний у вас матеріал за результатами проведеного аналізу наявної проблеми, її ідентифікації повністю охоплюється чинним конкурсом донора, що значно полегшує підготовку проєктної заявки;

■ наявний у вас матеріал за результатами проведеного аналізу наявної проблеми, її ідентифікації не повністю охоплюється чинним конкурсом донора, і вам потрібно буде під умови оголошеного конкурсу «підганяти» масштаб виявленої проблеми;

■ попередньо підготовлений вами матеріал за результатами проведеного аналізу наявної проблеми та її ідентифікації охоплюється тематикою постійно діючого конкурсу, де донор визначатиме, чи заслуговує описана вами проблема вирішення за допомогою запропонованим у проєктній заявці комплексом проєктних робіт.

Як би там не було, але настане час, коли потрібно буде готувати проєктну заявку – документ, за результатами розгляду якого донор прийматиме рішення про те, варто надавати фінансування вашому проєкту чи ні. 

ПІДГОТОВКА ПРОЄКТНОЇ ЗАЯВКИ

Незважаючи на ту обставину, що у кожного донора свої вимоги щодо оформлення проєктних заявок, у їх структурі принаймні можна виокремити найчастіше повторювані елементи. Ми розглянемо щось на зразок універсального формату для написання проєкту, який дозволить включити до заявки практично всі можливі розділи, що зустрічаються у вимогах різних донорів.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ Титульний аркуш без будь-якого перебільшення є візитною карткою вашої заявки. Він повинен містити всю необхідну для донора інформацію. Більшість грантодавців вимагають, щоб титульний аркуш займав не більше однієї сторінки, а у деяких навіть існує розроблений зразок, який обов’язково має бути використаний заявником. У випадку, якщо грантодавець не вимагає оформляти титульний аркуш, то з точки зору, і експертів-оцінювачів, і грантодавця, та й самого потенційного грантоотримувача його все ж таки краще представити. Якщо форму титульного аркуша донор визначив, то його варто заповнити тією інформацією, яка там запитується. Здебільшого титульний аркуш може містити такі пункти:

назва проєкту – має бути короткою (щонайбільше 10-12 слів), передавати головну ідею проєкту і бути настільки «помітною», щоб відразу привернути увагу. Назва може складатися з одного речення або мати ще й підзаголовок. Наприклад, «Шляхи удосконалення взаємодії старост з органами самоорганізації населення» або з підзаголовком: «Староста та органи самоорганізації населення. Шляхи удосконалення взаємодії».

Не варто використовувати в назві проєкту гру слів, яскраві епітети та оціночні категорії, бо такі вирази важко перекладаються на англійську чи іншу іноземну мову, а якщо і перекладаються, то при цьому не забезпечується ідентичність змісту україномовної версії. А у багатьох випадках забезпечувати переклад проєктної заявки чи певної її частини доведеться сáме вам;

організація-заявник – назва організації, яка виконує проєкт, її адреса, телефон, факс і номер банківського рахунку. Якщо організація має свій сайт або офіційну сторінку в соціальних мережах, то про це теж необхідно вказати. Але пам’ятайте, що представники донора можуть відвідати сайт організації, тому варто подбати, щоб сайт містив свіжу і актуальну інформацію та не було суттєвих розривів у часі між датами розміщення відповідних повідомлень. У цьому ж розділі окремим рядком можуть зазначатися співвиконавці (організації-партнери) проєкту;

організації-партнери – державні, комунальні установи або неурядові організації, які братимуть участь у виконанні проєкту, їх повне найменування та адреси. Слід мати на увазі, що вказувати організації­партнери у проєкті буде коректно лише за попередньою домовленістю та за згодою їх керівників. У цьому випадку доцільно додати до заявки відповідні листи з підтвердженнями від таких організацій;

керівник проєкту – вказується ПІБ, посада в організації, адреса, телефони, номер факсу, адреса електронної пошти та ін. Саме з цією людиною буде зв’язуватися представник донора, якщо виникне необхідність у запиті додаткової чи уточненні поданої інформації. Адже керівник відповідатиме за виконання проєкту та нестиме відповідальність перед донором за своєчасність виконання проєктних робіт та цільове витрачання коштів. Для цього необхідно буде заздалегідь створити робочу електронну скриньку, адреса якої міститиме назву організації або справжнє ім’я та/чи прізвище керівника проєкту;

керівник організації – якщо керівник проєкту не є одночасно й керівником організації­виконавця, то бажано вказати ПІБ та контакти керівника організації;

географія – вказується територія, на якій здійснюватиметься реалізація проєкту: село, селище, громада/громади, район;

строк виконання проєкту – обчислюється в місяцях і зазвичай займає не більш одного року;

вартість проєкту – у цьому пункті вказується необхідний обсяг фінансування на весь строк або на перший рік виконання проєкту у валюті, визначеній донором. Поруч з цим, зазначається повна вартість проєкту, включаючи ваш власний внесок та кошти, отримані з інших джерел, що незаборонені законодавством України.

РЕЗЮМЕ/АНОТАЦІЯ ПРОЄКТУ На першій сторінці форми заявки на отримання гранту може бути передбачено спеціальне місце для розміщення резюме. Іноді резюме ще називають анотацією проєкту.

Резюменотація – це стислий виклад основної суті проєкту. Рекомендований обсяг для скороченої заявки (концепції проєкту) може бути 1 абзац (3-10 рядків), а для повної заявки – 1 сторінка (200-300 слів).

  • Запам’ятайте! Резюме/анотація є однією з найважливіших частин заявки, адже сáме її спочатку читають більшість експертів-оцінювачів. Якщо ця частина заявки привернула увагу, лише тоді переходять до читання повної заявки. Тому анотація має бути максимально ясною, стислою, конкретною та виразною. Анотацію варто розглядати як відносно небагатослівний шанс переконати донора у вагомості та привабливості підготовленого проєкту. Саме тут має бути коротко репрезентовано головну «родзинку» проєкту.

Анотація має включати принаймні по одному реченню:

● про організацію­заявника і про її колишні досягнення;

● про термін виконання і географію проєкту;

● про проблему;

● про мету і завдання проєкту;

● про методи та ресурси;

● про повну вартість проєкту, власний внесок заявника та запитувану від донора суму.

Експерти-оцінювачі з анотації мають однозначно зрозуміти, чого ви прагнете. Донорами зазвичай, вказується, скільки сáме знаків, слів чи рядків може мати анотація. Незважаючи на те, що в анотації має бути відображено усі основні ідеї проєкту, не забувайте про цю вимогу. Доцільно писати анотацію в останню чергу, коли вже всі інші розділи проєктної заявки остаточно підготовлено. Такий підхід дозволить охарактеризувати ваш проєкт із максимальною чіткістю.

ВСТУП У цій частині заявки має розповідатися про вашу організацію як про претендента на грант. Здебільшого заявки фінансуються, виходячи з репутації організації­заявника, а не лише з якості поданого проєкту.

У вступі обов’язково варто обґрунтувати вашу надійність і пояснити, чому заявка саме вашої організації заслуговує на підтримку. Рекомендований обсяг вступу – 0,5-2 сторінки. Навіть, якщо до певного донора ви звертаєтесь не вперше, цей розділ пишеться так, начебто він зовсім не знайомий для вашою організації. Зверніть увагу на ту обставину, що на вступ, як і на бюджет, звертається найбільш пильна увага та аналізуються вони дуже ретельно. Це означає, що такі розділи мають бути написані таким чином, щоб у донора не виникало ані найменшого сумніву щодо вашої спроможності виконати поставлені завдання та правильно розпорядитися коштами.

Що можна ще повідомити про себе у вступі? Враховуючи, що вступ теж має обмеження щодо обсягу, вам потрібно буде вибрати деякі з наведених нижче позицій та коротко описати їх таким чином, щоб з їх змісту у донора склалося найбільш позитивне враження про вашу організацію. Іншими словами, опишіть з них ті, за якими ваша організація має найбільш вагомі досягнення. Це може бути:

● унікальність вашої організації (факти на зразок того, що ви були першими в країні або регіоні, хто почав працювати у відповідній сфері; наскільки значними є ваші фінансові, матеріальні та кадрові ресурси);

● деякі ваші найбільш значні досягнення з-поміж громадських організацій регіону;

● ваші успіхи в минулих проєктах, які тематично схожі із запропонованим;

● фінансова підтримка, яку ваша організація вже отримувала з інших джерел (крім донора, до якого ви звертаєтесь). Ви можете додати до заявки копії листів підтримки від інших донорів.

  • Увага! Готуючи заявку, не варто зловживати використанням вузькоспеціальної термінології, оскільки експерти-оцінювачі, які читатимуть вашу заявку, не завжди знаються на професійних тонкощах сфери діяльності вашої організації.

Також варто знати, що у випадках, коли напрямок діяльності організації не відповідає пріоритетам конкурсу, або сфера реалізації проєкту є новою для вашої організації, доцільно розглянути можливість подання заявки від певного партнерства за участі й вашої організації. При цьому головною в проєкті повинна виступати та організація, яка має більш виграшне резюме. Пам’ятайте, що для одержання гранту ваша надійність, яка обґрунтовується у вступі, може виявитися більш важливою, ніж інша частина заявки. Враховуючи, що потенційних донорів краще обирати в контексті їх можливої зацікавленості в організаціях вашого типу і в подібних проєктах, вступ варто використати для обґрунтування зв’язку між вашими інтересами та інтересами донора.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Якщо зі вступу грантодавець має зрозуміти сферу ваших інтересів і над чим ви працюєте, то з цієї частини грантової заявки він має з’ясувати  серйозність існуючої проблему, яку ви збираєтеся розв’язати за допомогою пропонованого проєкту.

З точки зору донора, проєкт має вирішити конкретну проблему у конкретній сфері. Немає проблеми — немає проєкту. Зважаючи на це, у цьому розділі потрібно описати ситуацію, що спонукала вас приступити до розробки проєкту. Описуючи суть питання, пам’ятайте, що оцінку ситуації ви маєте передати як висвітлення проблеми, яку вирішуватимете шляхом реалізації підготовленого проєкту. Тож не забувайте про тісний зв’язок між цим описом і метою проєкту в цілому. Для експерта-оцінювача має бути очевидним, що реалізація проєкту хоч у незначному обсязі, але покращить стан певної групи осіб, ситуацію у сфері діяльності вашої організації. Не слід драматизувати ситуацію, надмірно перебільшувати, розповідаючи про загибель вітчизняної культури, деградацію суспільства, загрозу місцевому самоврядуванню тощо, намагаючись розжалобити експертів. Потрібно показати чітке і ясне бачення передумов та причин тієї чи іншої конкретної проблеми, її суті та можливих способів розв’язання. Зображена вами картина результатів впровадження проєкту має вселяти надію. Текст цього розділу не потрібно будувати на емоційних припущеннях. Аргументовані, логічно поєднані міркування мають переконувати донора в тому, що ваші сподівання щодо результатів проєкту є реалістичними і не ґрунтуються лише на здогадах. Подумайте, чи потрібно особливо підкреслити гостроту проблеми. Ви очікуєте викликати в донора зацікавленість вашим проєктом, оскільки проблема, яку ви збираєтеся розв’язати, є гострішою в порівнянні з іншими, або шляхи вирішення проблеми, які ви пропонуєте донорові, більш ефективні за підходи, представлені в інших проєктах. Слід виходити з того, що комісія з оцінки проєктів складається з осіб, які орієнтуються у сучасному стані галузі в цілому, вашого регіону, цільової аудиторії, описаних у заявці. Але ви також повинні бути підготовленими до того, що експерти можуть чогось не знати. Для певності опишіть ситуацію прозоро, чітко і правдиво, спираючись на перевірену інформацію та дані. Сумлінний аналіз проблеми у будь­якому випадку буде оцінений позитивно. Слід пам’ятати, що формулювання проблеми завжди визначає негативний процес чи тенденцію, а також нестачу, обмеження чи незадоволену потребу. Отже, проблема має бути визначена як існуюча негативна ситуація, а не відсутність бажаної ситуації. Правильно сформульована проблема звучить як опис динаміки небажаного відхилення конкретного параметра (поєднання параметрів) певного об’єкта чи процесу. Проблема має бути локалізована і спиратися на основні причини та умови, що призвели до її появи. Правильно сформульована проблема знімає основне питання експертів: для чого і чому донор має витратити свої ресурси?

Також зверніть увагу, що потреби, які описуються, не повинні бути внутрішніми потребами вашої організації, за винятком випадків, коли ви шукаєте кошти для підвищення ефективності власної роботи, яка на мові донорів у такому випадку йменується інституційною підтримкою. Варто розуміти, що відсутність у вас грошей, з точки зору донора, не вважається проблемою, яку він має допомагати вам вирішувати. Грантодавці усвідомлюють, що ви звертаєтесь за фінансовою допомогою. Це очевидно із самого факту подачі заявки. Головне відповісти на запитання: для розв’язання якої проблеми вам потрібні кошти та на що ви їх спрямуєте? Про це потрібно буде написати у розглядуваному розділі заявки.

Працюючи над цим розділом проєктної заявки також необхідно буде:

● логічно зв’язати завдання, що виконує ваша організація із тими проблемами, які ви збираєтеся спробувати розв’язати;

● підтвердити наявність проблеми за допомогою додаткових матеріалів, статистичних даних, групових заяв, приватних листів від ваших клієнтів і фахівців, які працюють у тій чи іншій галузі. Що стосується відповідних таблиць, графіків та схем, то швидше за все, вони призведуть до перевантаження цього розділу. Краще буде розмістити їх у додатках, а замість них тут можна буде навести низку найбільш інформативних даних, які тією чи іншою мірою ілюструватимуть наявну ситуацію та послатися при цьому на номери відповідних додатків;

● бути максимально реалістичними. Це означає, що не потрібно братися за розв’язання усіх наявних проблем в районі чи області за відносно короткий проміжок часу.

 (продовження у наступній частині публікації) 

Автор: Врублевський Олександр, експерт з питань діяльності старост 
та співробітництва територіальних громад

Залишити своє запитання чи коментар:

напишіть першим, наразі ще ніхто не залишив коментарі.

Цитування, копіювання окремих частин тексту, републікація, передрук чи будь-яке інше поширення розміщеної тут інформації можливе тільки з письмової згоди власника веб-сайту.