Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь
щоб мати доступ до контенту та обговорень.

Запитання:

Чи можуть працівники сільської ради після набрання чинності новим Виборчим кодексом України, подавати свої кандидатури на депутатів місцевих рад. Або, правильніше буде таке запитання - чи зможе людина, яка обрана депутатом с/р і надалі працювати в сільській раді. Якщо так, то ці люди і надалі будуть "під ковпаком" голови ОТГ, вони ніколи не будуть мати своєї власної думки. 

Виборчий кодекс України, який набув чинності 01 січня ц.р. не обмежує право працівників сільської чи іншої ради подавати свої кандидатури на участь у виборах депутатів місцевої ради. Балотуватися на депутата місцевої ради може кожен охочий громадянин України, який має право голосу.

Давайте поставлене запитання розглянемо дещо в іншому ракурсі. Зокрема, як воно врегульовується чинним законодавством сьогодні та як воно могло б унормовуватися в майбутньому?

Сьогодні це питання врегульовується статтею 7 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка йменується «Несумісність статусу депутата місцевої ради з деякими посадами та видами діяльності». Там сказано, що депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті (частина 1).

Певну ясність в розуміння змісту аналізованої тут частини 1 статті 7 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вносить частина 2 статті 6 цього ж закону, в якій зафіксовано, що депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Як ми бачимо, процитовані норми стосуються тільки тих депутатів місцевих рад, які перебувають на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва.

Що стосується депутатів місцевих рад, які не перебувають на вказаних  вище посадах, то відносно них існує лише одне законодавче обмеження – заборона мати інший представницький мандат. Простими словами, забороняється бути депутатом більше, ніж однієї ради.

Втім, в реальному житті ми маємо ситуацію, коли чимало працівників сільських, селищних рад обралися депутатами тих самих рад і поєднують свою депутатську діяльність із виконанням службових обов’язків та навпаки. Звісно, це не завжди корелюється із базовими принципами діяльності депутатів місцевих рад, особливо тоді, коли депутат ради є працівником тієї ж ради і адміністративно підпорядковується певним виборним особам ради, наприклад, сільському, селищному голові.

Розраховувати, що розглядуване питання буде вирішено найближчим часом не варто, оскільки до чергових місцевих виборів має бути ухвалено цілу низку нових законів, у т.ч. й тих, що стосуються місцевого самоврядування та інших похідних від нього законів (про статус депутатів місцевих рад, про службу в органах місцевого самоврядування тощо).

Сподіваюся, що коли дійде черга до обговорення проекту нового закону про місцеве самоврядування [1], старости докладуть зусиль аби правовий статус депутатів рад ОТГ був максимально збалансований і своїм змістом не сприяв появі нових сумнівів щодо таких засад, як незалежність та неупередженість в діяльності депутатів представницьких органів базового рівня адміністративно-територіального устрою нашої держави.

[1] Відповідно до заходу 8. ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ по досягненню цілі «10.3. Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад» Програми діяльності Кабінету Міністрів України до 30 червня 2020 р. має бути розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України «Про адміністративно-територіальний устрій», «Про засади адміністративно-територіального устрою», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші. Виконавці – Мінрегіон, Мінфін, Мінекономіки, Мін'юст, облдержадміністрації, асоціації ОМС (за згодою).

Цитування, копіювання окремих частин тексту, републікація, передрук чи будь-яке інше поширення розміщеної тут інформації можливе тільки з письмової згоди власника веб-сайту.